Наше" але" за нас вже вибрали

08.07.2011
Попса- досить обширне поняття на даний період  часу. Це не тільки музичний термін, що характеризує низькосортну поп-музику. Це поняття стало більш широким і вживається в лексиконі  майже всіх простих смертних. А  що воно означає: попса — банальність, очікуваність,  все, що перейшло в широкі маси і зустрічається на кожному куткунаприклад: тупе копіювання поведінки нормальних бабін і мучачиків і перенесення їх стилю життя, поведінки та манер на загальних огляд, карочє- закос під ту категорію людей, на яку ти тихенько молишся і фапаєш в своєму куточку. Банальність – найкращий синонім, але він не охоплює все значення попси. Попса- це трохи більше і гидотніше поняття. Саме це слово, це визначення, настільки відрилось в маси, що саме стало «попсою»
-   Просто наші звички, наше буття стало попсовим і нецікавим,- сказала вона, тобто я, лежачи на кухні на підлозі, поруч із своє подругою-другом, іноді коханцем, і просто сусідом по квартирі, який за мене робить всю хатню роботу, годує і виховує мене, бісексуалом, наймення Артем.
Ми лежали на підлозі, вливали в себе портвейн «777», причому це був вже четвертий  пакет(1) на дві наші п’яні голови. Бухло дешеве і завтра голівця буде бо-бо, але купувати щось дорожче я не стану, хоч кеш в кишені є, але випивка — це занадто пуста і безпонтова частина моїх витрат на життя. Хоч потім ми і доганялись пляшкою віскі, яку мені дуже люб’язно припер один мій друг з якоїсь  там країни. Він частенько привозить мені бухло і воно було ой-йой, яке не слабеньке, вообщєм хароше і швидкодіючим. Крім цього, що було дуже важливо, після нього не було «Таваріща Бадуна». Але зараз ми поглинали цю дешеву бридоту з пакетів, ну то похуй. Валялись ми так давненько, я вже і не скажу коли ми завалились  і на скільки був п’яний Артем, але з мене вже були дрова.
-  Ніколь, тебе знов заносить,-каже цей файний хлопчина, намагаючись мене заспокоїти, але марно, бо я п’яна і не в гуморі.
— Посуди сам: все шо ми робимо заплановано суспільством, ми робим то, що нам скажуть. І так було, і буде во всі віки, що дуже сумно. Ні, звісно, нам ніхто не каже, що робити так напряму. Ніхто не підходить, не бере тебе за руку і не каже на вухо роби так і так, але масмедіа, оточення, політика і така інша хуїта таки це роблять. Вводиться мода, якій ми всі слухняно підкорюємось: ми їмо, п’ємо, читаємо, вдягаємо, дивимось  те, що нам скажуть. Живемо так, як нам попередньо це вталдичать в наші дурні і піддатливі макітри. Ми спілкуємось, розвиваємось, фак, навіть трахаємось за модою. Наші почуття – так це вообщє звиздець, найпопсовіша частина нашого, і не тільки нашого, суспільства. І очолює цей хіт-парад — пиздоболія наймення  кохання, мать його за ногу!!!
-Бля, ти п’яна, вперта і дурна.
-Нє новасть.
-Карочє, і я, і ти- ми прекрасно знаємо причину такої твоєї поведінки і ненависті до почуттів і, тим більше, до кохання.
— Та шо ти кажеш. Ну і в чому це виражається? -кажу я з деякою насмішкою, намагаючись встати, нащо моє тіло і вся влита в нього гидота активно і переконливо тягнуть мене назад. В результаті  чого я добряче гепаюсь своєю дурною головою об підлогою. «Це має бути боляче» — промайнуло в мене в голові, але болю я не відчувала. Алкоголь задурманив мою свідомість, що в цей раз зіграло мені на руку. Після удару я починаю ржати, хоч причина і безглузда, але я ржу. -Ги-ги-ги, я п’яна в дризину. Знов. Але я від своєї думки не відступлю..
-Тобі боляче, ти заплуталась і не знаєш, що тобі робити. Ось  що я думаю: тобі важко і ти одинока, ти думаєш, що тебе ніхто не любить,- не перестає читати мені моралі Артем.
— Та ти що, щяс прям заплачу. Тіки то, що ти маєш на увазі, то все те мені до самої сраки!!! Чуєш?!- а сама ідіотка відвернулась і ховаю злість і образу, бо не люблю, коли колупаються мені в душі і ще більше не люблю, коли те, що вилазить назовні — правда.
— Дурненька, — каже цей монстр, що перед цим роз’ятрив  мені душу.
 Він встає і підходить ближче. Як це Артем так рівно ходить, він ж випив навіть більше за мене. Підійшовши обіймає мене за плечі, на що я пручаюсь і луплю його, але легенько, бо я ж його люблю, як друга, як брата. Артем не реагує на мої жалкі спроби вирватись з його обіймів. Я заспокоїлась. Ми просиділи так хвилини зо три, може і більше, я вже давно втратила  лік часу,  але потім сталось то, що я не очікувала, але чому була рада і вдячна. Артемко відірвав мене від себе, рвучко і різко, а потім просто дав мені ляпасу, дзвінкого і болючого.  Це шокувало мене, але привело до тями. Я підібрала шмарклі, які розпустила невідомо чого.
-Зара я тобі вкратце розкажу твоє становище, точніше то, як воно виглядає зі сторони:…
-Валяй.
-Кароч, я заплуталась в тому, що не знаєш сама чого хочеш, що на тебе дуже схоже…
-Бє – бє  — бе.
-…Що мала дитина,- досить адекватна реакція на мій прояв ще дитячого характеру і відсутності виховання. — Продовжимо. Ситуація на даний момент така: на даний період часу в тебе закохано  чотири особистості, кожна з яких цікава по своєму..
— Давида не рахуй.
— Чого?
— Бо я достатньо зрозуміло йому розтлумачила, що він мені нафіг треба, після чого він мене уникає. Єдине що між нами лишилось – це секс по середам і п’ятницям, і лиш тоді коли мені невпадло. Ги-ги…
— Окей, три закохані особистості, вже легше. І так почнемо роздивлятись кожен випадок окремо:
 

•   Жертва Ніколь № 1: Симпатичний чоловік,32 роки, на ім’я Георг(пафосне таке ім’ячко нічого не скажеш). Забезпечений мужичок, нічого не скажеш, може допомогти тобі в твоїй кар’єрі, так як є людиною публічною і авторитетною. Скажемо прямо — ніхуя не твій типаж.


• Придурок, який втюрився в тебе № 2: Молоденький хлопчик. Скорше фанатизм, а ніж реально якесь почуття. Серенади під вікнам і смс з погрозами та шантаж… Нє, ну це дитячий садок. Ніфіга не катіт. До речі, а як його звати?....


•   Гомосапієнс, який проявив до тебе інтерес під №3: Особа досить екзотичної для нашої країни зовнішності. Та до якої нації його віднести…а х…то його знає?? Така собі нестандартна цяця для нашої любої Ніколь. Шкода хлопця – дійсно любить тебе…

Ей, ти п’яне падло прокидайся….- Артем намагався мене розбудити, але йому це не вдалось, та й як можна розбудити людину, яка насправді і не думала засинати. Так простіше. Не потрібно відповідати на питання. Один з принципів нашого покоління: «Щоб не трапилось- лягай спати»- не найкращий принцип, але досить дієвий.
 
А поки наша героїня аналізувала своє життя і…нічого хорошого з цього не вийшло…


далі буде…