Здається суть десь тут між рядками..

Поєдинок розуму і думок, які несуть божевілля. Тут нема нас. Наші тіні носять арифметику кроків з точністю на оборот. Ми не відчуваємо, не бачимо, не чуємо. Всі безцінні секунди забрали тисячі молекул пустоти .І там, де  темрява, насправді так багато можна побачити. Всі літери пишуть таємниці.Суцільний секрет нашого буття під правдою, лишається нерозгаданим. Кілометри одинокості дарують життя з тисячами мрій, які так важко втілити в реальність. Голоси в голові так душать мене. Зрозуміти б як виключити цей безлад. Лягти б на асфальт і плевти до обрію у втіленні мрії, відчуваючи айсберги чужих поразок.