Краплями крові

Крапля за краплею точиться кров,
Серце розбилося, вмерла любов.
Очі закрилися, болю немає,
Дихання стало, пульс затихає.

Я більше не знатиму радості й горя.
Полине душа моя в небо, на волю.
Полине й покине буття це прокляте.
Жити так тяжко, легко вмирати. 

Життя без любові нічого не значить,
Самотня душа лиш страждає і плаче.
Знав би, як боляче щастя не знати,
Як важко мені безнадійно кохати.

І жити в ілюзіях, вічно чекати
Тебе. Я лиш хочу горя не знати.
Зробила сміливо я крок в небуття.
Поляжу у спокій, в саме забуття.