Добавить

НАВІЖЕНА ВІДЬМА

Ця пристрасть подряпала кігтями душу,
Здуріти у сутінках точно я мушу,
І янголом темним свідомість зробила,
І крила на чорні тепер замінила!

Як нічка надходить- виходжу шукати,
Та те, що шукаю -ніколи не мати
Очима прострілю і чари збираю,
Так жертву свою у юрбі відбираю.

Зайдуть спершу ніжки — на них покосився,
І образом милим ти вже захопився,
У мріях ти пестиш шовкове волосся,
Без бархату шкіри тобі б не жилося!

Відьмацькі тенета нещадно схопили,
Спокусницю з мене життя це зробило,
Ти болісно згадуєш кожну хвилину,
Чекаєш, коли знов до тебе прилину.

П.янка мов вино — так мене пригадаєш,
У снах ти постійно зі мною літаєш,
Та соки із тебе усі випиваю,
З.явлюся, дражнюся, а потім зникаю..

Серця, що здобула у скриню збираю,
Ти там вже не перший та міцно тримаю,
Як смерч, що все зносить нестримна й скажена,
Піймався? Я відьма твоя навіжена!…..

Комментарии

Отправить